Поради батькам

Доброго дня, дорогі батьки!
Ця сторінка мого блогу для Вас. Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були здоровими,  слухняними, аби добре вчилися, і,  зрештою, виросли хорошими людьми. І як багато залежить здійснення цих ваших мрій, сподівань від вас самих, від нас, дорослих.
Спробуємо потрудитись над створенням особистості вашої дитини разом? Адже діти - це найцінніше, що в нас є.
Ми відповідаємо за тих, кого привели у цей світ...
Як навчитись любити дітей (майже всі впевнені, що це вміють), як зробити так,  щоб дитина  у будь-якому віці хотіла додому, хотіла бути поряд з найдорожчими їй людьми, про мистецтво любити на цій сторінці.


Батьківський катихизис
(закони добре організованого виховання дитини)
1.      Пам’ятайте, що навчання – один з найголовніших видів праці, а розумові сили і можливості дітей неоднакові.
2.      Не треба вимагати від дитини неможливого. Під час навчання важливо визначити, на що здатна дитина даної миті та як розвинути її розумові здібності.
3.      Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо супроводжується механічним повторенням, зубрінням, а не вимагає напруження розумових сил, пізнавальної активності, думки та дії.
4.      Найпростіший метод виховання, який не потребує ані часу, ані розуму, - покарати дитину, а відтак озлобити чи навіть зламати її. Уникайте надмірного опікування, викриків, примусу й наказових нотацій. Все це зумовлює протидію з боку дитини, спричиняє психічні травми, вбиває в ній бажання й цікавість до навчання.
5.      Розвивайте інтелектуальні прагнення, ініціативу та самостійність дитини.
6.      Пам’ятайте, що, згідно з науково обгрунтованими нормами, дитині на виконання домашніх завдань дається: до 1 год. (1 клас), до 1,5 год. (2 клас), до 2 год. (3-4клас), до 2,5 год. (5-6 класи), 3 год. (7 клас), 4 год. (8 клас) і т.д. Привчайте дітей користуватись годинником і не дозволяйте їм просиджувати за домашніми завданнями понад норму встановленого терміну. Це тільки шкодить їхньому здоров’ю й погано позначається на розумовому розвитку.
7.      Не змушуйте дитину писати спершу в чернетці, а потім переписувати в зошит виконані завдання. Це призводить до перевтоми дитини і негативного ставлення до навчання.
8.      Не хвилюйтесь, якщо ваша дитина одержить за виконану роботу не таку оцінку, якої б вам хотілось. По-перше, оцінка має виховне значення, по-друге, це не остання робота й не остання оцінка.
9.      Дайте дитині можливість самостійно пізнати радість успіху в навчанні, визначити індивідуальну стежину розумової праці.  https://drive.google.com/file/d/0B0Li6r6rSSIedjhEM20xQzJoaE0/view?usp=sharing


Безпека в Інтернеті 
Кількість комп’ютерів, для яких встановлюється з’єднання з мережею Інтернет, зростає кожного дня. Водночас як серед корпоративних, так і серед домашніх користувачів дедалі поширенішим стає підключення до високошвидкісних каналів. Це означає, що все більше дітей отримують можливість працювати в Інтернеті, а отже, надзвичайно актуальною стає проблема безпеки наших дітей у Всесвітній мережі. Оскільки від самого початку мережа Інтернет розвивалася неконтрольовано, тепер у ній міститься величезний обсяг інформації, серед якої багато небезпечної. У зв’язку з цим, а також тому, що вік, в якому людина починає працювати з Інтернетом, стає дедалі молодшим, постає проблема захисту дітей. А хто їм у цьому допоможе, як не їхні батьки?


Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки
· Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
· Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
· Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
· Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
· Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

· Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).



Поради батькам, як оцінювати шкільні «успіхи» своїх дітей
З боку батьків у стосунках зі своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість переживань дітей з приводу невдач, допомогти їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані із шкільними оцінками. Похвала необхідна, але треба вказати на помилки, недоліки, неточності.
Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не пригнічувало її ще більше.
Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два, … десять … Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «Постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути на гальма.
Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини «все й одразу». Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилась сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає «зубрилкою» і ненавидить учення, школу, а може, – і  … вас.
Правило 3: безмежна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її «успіхи» у школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдачі? Вона вас засмучує і … все.
Правило 4: не бийте лежачого. Недоцільно двічі карати за одні й ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5: позбавити дитину недоліків. Намагайтесь вибрати той, якого ви найбільше хочете позбутися, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте найголовніше. Порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначніші для неї. Але якщо вас турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно і виразності, і переказу.
Правило 7: головне – хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8: найважче. Оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами – не успіхами сусідського Івана.
Правило 9: не скупіться на похвалу. Будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Немає такого двієчника, котрого немає за що похвалити.
Правило 10: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в Себе і в успіх своїх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно. Саме при такій оцінці в дитини нема ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної невдачі.
Правило 11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.
Правило 12: не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Але буває це тоді, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж зацікавленості вже нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна «витягнути» дитину до активного життя у навчанні.
Для того, щоб ці правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.


Тест: «Які ви батьки?»
Позначте фрази, які часто використовуєте, спілкуючись з дитиною.
1. Скільки разів тобі повторювати!
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації…
3. Не знаю, що б я без тебе робила
4. І в кого ти такий удався?!
5. Які у тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий?!
7. Ти моя опора і помічник!
8. Ну що за друзі в тебе?!
9. Про що ти тільки думаєш?
10. Який ти в мене розумний!
11. А ти як вважаєш?
12. У всіх діти як діти, а ти…
13. Який ти у мене кмітливий!

Відповіді 1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 — 2 бали;
З, 5,7, 10, 11, 13-1 бал.
Підрахуйте кількість одержаних балів.
7—8 балів
Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки благотворно впливають на становлення її особистості.
10—9 балів
Ви непослідовні у взаєминах з дитиною.
Вона поважає Вас, хоча і не завжди з Вами відверта.
На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.
10—12 балів
Вам необхідно уважно ставитися до дитини.
Розвиток дитини залежить більше від випадковості, ніж од Вас.
13—14 балів
Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно.
Між Вами і дитиною існує недовір’я.
Постарайтеся приділити дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

Працюючи за тією чи іншою методикою, ви виявили свою відповідність якомусь типу, що вам не зовсім подобається. Вам здається, що це помилка, що у вас не може бути таких результатів. Згадайте в цю мить про механізм психологічного захисту, який відкидає все те, що суперечить сприятливій думці про себе, не поспішайте звинувачувати методику. Вона, звичайно, небездоганна, проте частіше правильно “схоплює” приховані риси, ніж помиляється.
Тому треба спробувати одержані результати визнати як такі, що не викликають сумніву, і подумати, що потрібно зробити, щоб виправити становище. Адже відмовитись від об’єктивної інформації, як від хибної легше, ніж наполегливо, завзято, ретельно працювати над собою. Але якщо постійно мати на увазі, що нагородою за цю важку працю буде родинна злагода і психічне (а отже, і фізичне) здоров’я вашої дитини, сили знайдуться.

Поради виховання важких підлітків  https://drive.google.com/file/d/0B0Li6r6rSSIeVGk5QTgtNFBQMkE/view?usp=sharing

Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до них та інших людей.

Немає коментарів:

Дописати коментар